Останні кілька років праворадикальні й націоналістичні рухи в Україні у багатьох асоціюються з перешкоджанням мирним зібранням і заходам, які стосуються феміністичних ініціатив або прав ЛГБТ-людей. У медіа регулярно з’являються повідомлення про напади на учасниць маршів за права жінок та ЛГБТ-активістів. Для українського контексту звично пов’язувати правонаціоналістичну ідеологію з так званими традиційними християнськими або традиційними сімейними цінностями, що автоматично означає проти фемінізму, гендерної рівности й поваги до прав ЛГБТ-людей. Саме праві угруповання — найактивніші противники ратифікації Україною Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, не кажучи вже про підтримку ними «славнозвісних» законопроєктів про заборону «пропаганди гомосексуалізму». Read more…